Alyona Alyona - Муляжі

Як черствими стали такими мені скажіть

І чому є люди, а є просто муляжі

Та вогонь все-таки сяє в дитячих сумних очах,

Любові вони нас вчать, тож маємо пробачать



А холодний вітер сивиною бавив зі скронь

Розревітись – означа ослабити бронь

Бачать діти, бачить Бог крізь дим і вогонь

Як відділити нам вороже все від свого

Скільки втрат? Де мій брат? Де мій батько і син?

Чорний день, чорна ніч, з чорних вуст голоси

Чути крик, в горлі хрип, світ замовкне на мить

Пустота. Пустота. Не болить.



Як черствими стали такими мені скажіть

І чому є люди, а є просто муляжі

Та вогонь все-таки сяє в дитячих сумних очах,

Любові вони нас вчать, тож маємо пробачать



Як черствими стали такими мені скажіть

І чому є люди, а є просто муляжі

Та вогонь все-таки сяє в дитячих сумних очах,

Любові вони нас вчать, навчіть мене пробачать.



З пір’я гнізда порожні, та птахи не прилітають

У повітрі тривожно, та безпечні ще місця є

Сльози литиме кожен, хоча сонце ще сяє,